ПІДБУРЮВАЧ І ВИКОНАВЕЦЬ: КОМУ НЕ ДОВЕДЕТЬСЯ НЕСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИН
Підбурити до вчинення злочину можна різними способами: одні розраховані на потенційну зацікавленість виконавця, а інші спрямовані на подолання супротиву жертви. Не завжди матеріальна вигода є достатньою мотивацією для перетину межі закону, тому зазвичай злочинці завдають болю, страждань, каліцтва, позбавляють волі тощо.
Від методу, який переконає особу вчинити суспільно-небезпечне діяння, буде залежати її роль у кримінальному провадженні. На свідомого співучасника чекає покарання, визначене статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, а на жертву – виправдання, відповідно до статті 40 ККУ. Ця норма окреслює випадки, коли через фізичний примус людина була позбавлена реальної можливості самостійно приймати рішення.
Відтак, даний припис може убезпечити особу від покарання за діяння, яке її змусили вчинити. Проте, той, хто примушував, абсолютно точно покарання не уникне.
