18 травня — День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу
Цього дня ми вшановуємо пам’ять десятків тисяч кримських татар, які стали жертвами злочинної депортації, організованої радянським режимом у 1944 році. За наказом сталінської влади понад 190 тисяч людей — жінок, дітей, літніх — були силоміць вивезені з рідного Криму до далеких регіонів Середньої Азії.
Людей вивозили у жахливих умовах у товарних вагонах, без води, їжі, медичної допомоги. За офіційними даними, майже половина депортованих загинула в дорозі або у перші роки вигнання — від голоду, хвороб і нелюдських умов. Це був акт геноциду, мета якого — знищити корінний народ, його ідентичність, культуру, мову та зв’язок із рідною землею. Були знищені школи, музеї, бібліотеки, рукописи, перейменовано міста та села — аби стерти саму згадку про кримських татар. Але народ не зламався. Попри десятиліття поневірянь, боротьби за повернення додому та за право бути почутими — кримськотатарський народ вистояв. І сьогодні їхня боротьба за свої права триває — в умовах нової російської окупації Криму, репресій і переслідувань.
18 травня — це не лише день скорботи. Це день боротьби за право жити вдома, говорити своєю мовою, зберігати свою культуру. Це день солідарності всіх, хто цінує свободу, гідність і памʼятає, що злочини проти народів не мають терміну давності. Ми пам’ятаємо. Ми говоримо. Ми не забуваємо.
Вічна пам’ять невинним жертвам геноциду кримськотатарського народу.
